ТЕТРАКОЗАКТИД

Тетракозактид (Tetracosactidum).

C₁₃₆H₂₁₀N₄₀O₃₁S                                                    Мол. м. 2933

АФІ синтетичного походження. Білий або жовтий аморфний порошок, помірно розчинний у воді. [α]_D²⁰ від — 99 до — 109 концентрація 0,1 М розчин у 1% оцтовій кислоті. УФ-спектр: λ_max=276 нм (від 0,51 до 0,61) та λ_max=248 нм (від 2,4 до 2,9) для 2% розчин в 0,1 М кислоті хлористоводневій. Зберігають у щільно закупореному контейнері, у захищеному від світла місці при температурі 2–8 °С.

Ідентифікують методом електрофорезу та ТШХ, використовуючи як сорбент целюлозу в системі кислота оцтова — піридин (1:1); в умовах експерименту на ізольованих надниркових залозах щурів препарат підвищує продукцію кортикостерону; визначають питоме оптичне обертання, оптичну густину та вміст води у препараті. Кількісно визначають в умовах експерименту на ізольованих надниркових залозах щурів та виражають активність в міжнародних одиницях.

Фармакологічна група. Н01АА02 — аналоги АКТГ.

Фармакологічні ефекти. Стимулює функцію кори надниркової залози, підвищує біосинтез глюкокортикостероїдів, частково — мінералокортикоїдів й андрогенів. Проявляє протизапальний, протиалергійний, імунодепресивний ефекти, викликає атрофію сполучної тканини надниркової залози, зменшує вміст аскорбінової кислоти і холестерину, впливає на білковий обмін.

Застосування. Гострі та хронічні запальні захворювання, у т.ч. колагенози, артрити різної етіології, бронхіальна астма, ангіоневротичний набряк, дерматити, нейродерміти, екземи, псоріаз, неспецифічний виразковий коліт, розсіяний склероз (див. Гормональні препарати).

От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005;  Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; Тпе Меrc index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. — 13 Ed., 2001. — № 1.